Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
привілейований — прикметник … Орфографічний словник української мови
привілейований — [приев ілеийо/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
привілейованість — ності, ж. Абстр. ім. до привілейований … Український тлумачний словник
упривілейований — а, е, заст. Привілейований … Український тлумачний словник
непривілейований — а, е. 1) Який не має або позбавлений привілеїв. 2) Який не має додаткових привілеїв на фінансовому ринку (про цінні папери) … Український тлумачний словник
дворянство — а, с. Панівний привілейований стан феодального (згодом і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. || розм. Звання дворянина. || Збірн. до дворянин … Український тлумачний словник
капітуляція — ї, ж. 1) Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 2) перен. Відмова від боротьби, визнання свого безсилля перед ким , чим небудь. 3) Нерівноправний договір, що фіксує привілейований режим для іноземців… … Український тлумачний словник
пажеський — а, е. Прикм. до паж. •• Па/жеський ко/рпус у дореволюційній Росії – привілейований середній військово навчальний заклад для дворян … Український тлумачний словник
патриціат — у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи … Український тлумачний словник
шляхта — дворянство, привілейований стан у феодальній Польщі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
